Розділ 1

Призначення школи  та засіб його реалізації

Призначення школи полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

            Засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів є наскрізні лінії; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1.      Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2.      Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3.      Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4.      Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

            Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме:

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальній, трудовій, художньо-естетичній тощо);
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років.
•  

Розділ 2

Опис «моделі» випускника школи

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи  - добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Перед школою  поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

6. Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

 Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня (додатки 1-3).

Програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Початкова освіта здобувається  з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення.

Освітню програму для 1-х – 3-х  класів розроблено у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87),  Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272)  та Типової освітньої програми для 3-4 класів  закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273), розробленими під керівництвом О.Я. Савченко.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;
• технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформатична - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Для 4 класів програма розроблена на виконання   постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та відповідно  до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 № 407)  з української мовою навчання  з вивченням мови національної меншини.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Мова  національної меншини (російська мова)», «Іноземна мова»(англійська).

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Варіативна складова використана на підсилення предмета «Українська мова».  

Освітня програма базової середньої освіти   окреслює  організацію закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Основна мета, що покладена в основу технологій навчання, -  створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Учителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Педагоги не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Адміністрація та педагогічний колектив  Мирноградського ЗЗСО № 6 як наслідок успішної реалізації освітньої програми визначають наступні очікувані результати:

• якісний рівень навчальних досягнень учнів;
• позитивний імідж навчального закладу;
• впроваджена система компетентнісного навчання;
• в учнів сформовані ключові життєві компетентності;
• висока життєва адаптивна компетентність учнів.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти у школі складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої процесу;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти у ЗЗСО є:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

     Особистісне спрямування освіти у школі зумовлює необхідність інтегровано оцінювати її якість в єдності індивідуальних характеристик особистості, педагогічних показників організації освітнього середовища і соціальних параметрів функціонування освітньої системи. За характером впливу на якість шкільної освіти у школі можуть використовуватися такі показники для її оцінювання:

– результативності (рівень навченості, вихованості, соціальної зрілості, спортивні досягнення);

– ефективності (економічна або соціальна, прийняття рішень, збереження здоров’я, рівень правопорушень);

– доцільності (досягнення поставлених цілей, упровадження засобів,  психологічний супровід);

– оптимальності (сформованість цілісної системи освіти);

– розвитку (динаміка змін, креативність);

– забезпечення (ресурси, комп’ютеризація, матеріально-технічна база);

– потенційних можливостей (кадровий склад, підвищення кваліфікації).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей школярів.

Рівень досягнень учнів буде вивчатись шляхом

• моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів;
• проведення контрольних випробувань учнів;
• участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, інтелектуальних конкурсах та турнірах;
• складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН;
• аналізу результатів участі учнів у ДПА.

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Освітня програма реалізації змісту освіти у школі органічно поєднує навчання, виховання і розвиток дитини і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів як єдиного системного утворення.

Освітній процес ґрунтується на запровадженні компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання, варіативності форм і методів навчання учнів, створенні інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке враховує вікові і пізнавальні особливості дітей та їхні здібності, інтереси й освітні потреби.

 Для виконання освітніх програм школи на 2020-2021 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Розділ 8

Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

2020-2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2020 року та закінчується 28 травня 2020 року.

Орієнтовна структура 2020 - 2021 навчального року:

І семестр - з 01.09.2020 р. по 26.12.2020 р.

ІІ семестр - з 11.01.2021 р. по 25.05.2021 р.

Канікули:

 - осінні - з 26.10 по 07.11.2020 р.

 - зимові - з 28.12.2020 р. по 09.01.2021 р.

 - весняні - з 29.03. по 28.03. 2021 р.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 28 травня 2020 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

 Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти Мирноградської міської ради.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2021 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

 Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

Школа працює в п’ятиденному режимі (1-9 класи). Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 8⁰⁰ до 15⁰⁰ і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи.

                             Додаток 1

до освітньої програми школи  І ступеня

Навчальний план

для початкової школи (1-3 класи)  з навчанням українською мовою (Савченко О.Я.) відповідно до наказів МОН України від 08.10.2019 №№1272, 1273