Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 6 Мирноградської міської ради

 





Методичні рекомендації

 

Якості, якими має володіти вчитель для роботи

з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Володіти почуттям гумору.
8. Мати живий та активний характер.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

 

Методичні рекомендації щодо організації роботи з обдарованими дітьми в початковій школі

Учитись важко, а учить ще важче,

Але не мусиш зупинятись ти,

Як дітям віддаси усе найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти.

П. Сингаївський

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.

У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:

§ часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;

§ у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні;

§ рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них;

§ із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах;

§ мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття;

§ можуть займатися кількома справами одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються навколо них;

§ дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх досліджень;

§ можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" у своє заняття, якщо воно їм цікаве;

§ мають розвинене почуття гумору;

§ постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;

§ відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;

§ часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;

§ їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

Н.С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей:

 учні з ранньою розумовою реалізацією;

 учні з прискореним розумовим розвитком;

учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Розвиток творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячої обдарованості.

Для оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту практичні психологи повинні використовувати різні психодіагностичні методи, що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною.

Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення.

Зокрема:

§ Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей.

§ Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини.

§ Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.

§ Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан.

§ Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.

§ Анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе визначити на основі співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості даної особистості.

Виявлення обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес. Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний.

 

Методичні рекомендації

з проблеми «Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади»

Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.

Можна виділити такі складові готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями:

ü відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо);

ü володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо);

ü володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями.

Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу.

Доолімпіадний період:

Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо).

Підготовка включає:

1. Вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов’язковою є також робота в групах.

2. Розв’язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад.

3. Проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного налаштування учнів.

І етап олімпіади:

Шкільні олімпіади. Проводяться в навчальних закладах вчителями. Особливості проведення:

1. Участь беруть всі бажаючі.

2. Підбір завдань повинен бути диференційованим, тобто включати завдання 3-х рівнів:

ü нескладні завдання репродуктивного характеру, які може розв’язати більшість учасників;

ü завдання, які потребують творчого підходу до розв’язання;

ü завдання, рівень яких відповідає ІІ (ІІІ) етапу олімпіади.

3. Умови проведення олімпіади повинні максимально відповідати умовам олімпіади наступного етапу.

Завдання, що пропонуються на шкільній олімпіаді, повинні враховувати той матеріал, що був засвоєний на момент проведення даної олімпіади за навчальною програмою, однак, складність цих завдань повинна носити олімпіадний характер, визначаючи вміння учнів логічно мислити, застосовувати програмний матеріал до більш складних завдань.

ІІ етап олімпіади:

Районна олімпіада. Для того, щоб учасники ІІ етапу олімпіади, до яких відносяться й учителі, були в максимально однакових підготовчих умовах, рекомендується попередньо провести такі заходи:

ü семінари-практикуми для вчителів щодо ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІ етапу та рівнем складності завдань;

ü заочну олімпіаду, що проходить у декілька етапів та передбачає ознайомлення учнів з авторськими розв’язками запропонованих завдань.

ІІІ етап олімпіади:

Обласна олімпіада. Цьому етапу олімпіади можуть передувати такі заходи:

ü семінари-практикуми для вчителів-тренерів районних та міських команд для ознайомлення з вимогами виконання завдань ІІІ етапу та рівнем складності завдань;

ü участь вчителів у курсах з розв’язування задач олімпіадного рівня.

Рекомендуємо в роботі з обдарованими учнями:

· застосовувати проблемний метод у навчанні;

· проводити самостійні роботи творчого характеру;

· застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;

· впроваджувати розвивальні творчі ігри;

· розв’язувати творчі завдання.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:

· це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики;

· дослідницька робота в МАН;

· участь у гуртках, факультативах;

· участь в інтелектуальних іграх;

· робота над проектом;

· участь у науково-практичних конференціях;

· участь в Інтернет-олімпіадах.